м'ясистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
арилус — а, ч. М ясистий виріст на насінні деяких рослин, що його поїдають мурашки … Український тлумачний словник
гребінь — беня, ч. 1) Високий дерев яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2) Те саме, що гребінець 1). 3) Довгастий зубчастий м ясистий наріст на голові деяких птахів. 4) Верхній край, верхня частина, вершина чого небудь… … Український тлумачний словник
інжир — у, ч. 1) Фігове дерево; смоківниця, смоква. 2) Солодкий м ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква … Український тлумачний словник
м'ясистість — тості, ж. Властивість за знач. м ясистий … Український тлумачний словник
пастернак — у/, ч. Дворічна чи багаторічна городня і дикоростуча рослина родини зонтичних, м ясистий коренеплід якої використовується як прянощі в кулінарії, як корм для тварин … Український тлумачний словник
товстий — а/, е/. 1) Який має велику, значну товщину; прот. тонкий. || Який складається з великої кількості аркушів (про книгу, зошит і т. ін.). || Дуже наповнений, набитий чим небудь. 2) Який має значний діаметр поперечного перерізу; великий в обхваті. || … Український тлумачний словник
товстий — I 1) (великий об ємом і поперечим перерізом), грубий, дебелий 2) (про людину який має гладке, огрядне тіло), гладкий, грубий, огрядний, опасистий, одутлий, повнотілий, повний, дорідний, пухкий, пухлий, дебелий, натоптаний, тлустий, м ясистий,… … Словник синонімів української мови